При вивченні кожного технічного прийому важливо розглядати його по фазах. Причому головну увагу необхідно концентрувати спочатку на основній фазі руху, а вже потім на деталях і різноманітності підготовчої. При вивченні будь-якого прийому повинна дотримуватися логічна послідовність формування технічної дії.
1 - Ознайомлення з прийомом.
2 - Вивчення прийому в спрощених умовах.
3 - Удосконалення прийому в ускладнених умовах.
4 - Застосування прийому в грі.
При ознайомленні необхідно дати відомості про досліджуваному прийомі за допомогою наочних методів і створити загальне зорове і рухове уявлення про нього. При повторних показах, демонстрацій наочних посібників (фотографій, схем, кілограм) акцентується увага на найбільш важливих деталях. Показ супроводжується розповіддю про місце і значення прийому в грі, про найбільш раціональне його застосуванні в певних ігрових ситуаціях. Далі дається пробна спроба.
Розучування в спрощених умовах пропонує відсутність перешкод для освоєння структури руху. Велике значення має підбір підготовчих і підвідних вправ.
При первісному розучуванні користуються двома методами: цілісного і розчленованого вправи (використовується для вивчення складних по структурі прийомів і дій).
Для ускладнення умов виконання при розучуванні прийомів гри змінюють вихідне положення, відстань, напрямок, швидкість рухів, вводять перешкоди, вводять протиборства.
Головне на заняттях - це гра. Далі всі прийоми удосконалюються в грі, коли ті ще мало засвоєні, а потім знову продовжують удосконалювати їх в спрощених умовах.
Команди прагнуть досягти переваги над суперником, маскуючи свої задуми і одночасно намагаючись розкрити плани противника. Тому розглядати спортивну боротьбу команд необхідно з позиції протиборства сторін. Процес гри визначається наявністю техніки і тактики гри. Без цих складових спортивне єдиноборство команд неможливо.
Техніка - це комплекс прийомів гри, що представляють систему національних рухів, необхідних для ведення гри.
За характером ігрової діяльності техніку ділять на два великі розділи: техніка польового гравця і техніка воротаря. Техніка польового гравця, в сою чергу поділяється на техніку нападу й техніку захисту. У техніці нападу виділяються групи переміщення і володіння м'ячем, а в техніці захисту-переміщення та протидії володінню м'ячем.
1 - Ознайомлення з прийомом.
2 - Вивчення прийому в спрощених умовах.
3 - Удосконалення прийому в ускладнених умовах.
4 - Застосування прийому в грі.
При ознайомленні необхідно дати відомості про досліджуваному прийомі за допомогою наочних методів і створити загальне зорове і рухове уявлення про нього. При повторних показах, демонстрацій наочних посібників (фотографій, схем, кілограм) акцентується увага на найбільш важливих деталях. Показ супроводжується розповіддю про місце і значення прийому в грі, про найбільш раціональне його застосуванні в певних ігрових ситуаціях. Далі дається пробна спроба.
Розучування в спрощених умовах пропонує відсутність перешкод для освоєння структури руху. Велике значення має підбір підготовчих і підвідних вправ.
При первісному розучуванні користуються двома методами: цілісного і розчленованого вправи (використовується для вивчення складних по структурі прийомів і дій).
Для ускладнення умов виконання при розучуванні прийомів гри змінюють вихідне положення, відстань, напрямок, швидкість рухів, вводять перешкоди, вводять протиборства.
Головне на заняттях - це гра. Далі всі прийоми удосконалюються в грі, коли ті ще мало засвоєні, а потім знову продовжують удосконалювати їх в спрощених умовах.
Команди прагнуть досягти переваги над суперником, маскуючи свої задуми і одночасно намагаючись розкрити плани противника. Тому розглядати спортивну боротьбу команд необхідно з позиції протиборства сторін. Процес гри визначається наявністю техніки і тактики гри. Без цих складових спортивне єдиноборство команд неможливо.
Техніка - це комплекс прийомів гри, що представляють систему національних рухів, необхідних для ведення гри.
За характером ігрової діяльності техніку ділять на два великі розділи: техніка польового гравця і техніка воротаря. Техніка польового гравця, в сою чергу поділяється на техніку нападу й техніку захисту. У техніці нападу виділяються групи переміщення і володіння м'ячем, а в техніці захисту-переміщення та протидії володінню м'ячем.
