Види, критерії, методи відбору.
У гандболі здійснюються два види відбору:
1. Спортивна орієнтація - визначення придатності і перспективності до спортивного вдосконалення в гандболі.
2. Комплектування команди - формування колективу, здатного виступати на змаганнях як єдине ціле.
Для проведення відбору необхідні певні критерії оцінки придатності, тобто ті якості та властивості особистості, які вимірюються або перевіряються при відборі.
М.С. Бриль підрозділяє критерії відбору на три види: задатки, обдарованість і здібності.
Задатки - це вроджені і набуті в перші роки життя анатомо-фізіологічні особливості. Так, деякі пропорції тіла, особливості м'язової або серцево-судинної системи можуть служити задатками для майбутніх успіхів у гандболі.
Обдарованість являє собою комплекс якостей і властивостей особистості, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого спортивного успіху. При відборі обдарованість є головним критерієм. У поняття обдарованості входять не технічні та тактичні навички, а тільки ті якості, які забезпечують успіх при оволодінні навичками. Ці якості можуть бути рухового характеру (наприклад, швидкість або координація рухів) або інтелектуального плану (наприклад, оперативне мислення).
Здібності, на відміну від обдарованості, завжди містять способи дії або операцій, тобто вміння та навички. Оцінити здібності можна лише тоді, коли займаються оволодіють основними техніко-тактичним матеріалом і піднімуться на певний рівень підготовки. У команди майстрів відбирають гравців, використовуючи в якості основного критерію саме здібності спортсмена.
Методиками відбору називаються прийоми або пристосування для вимірювання критеріїв. У практиці відбору використовують наступні групи методик: експертні, апаратурні і тестові.
Експертні методики засновані на думці фахівців (їм може бути сам тренер) про рівень обдарованості майбутнього гравця. Якщо у декількох фахівців це думка єдино, його надійність буде досить висока.
Апаратурні методики володіють перевагою точності оцінок. Однак, як правило, з оцінок не складається загальне враження про рівень обдарованості. Вони повинні об'єднуватися і виявлятися в своєрідних сполученнях.
Найбільш ефективними методами відбору є тести (проби), що складаються з врахуванням поєднань різних якостей. Незважаючи на опосередкованість показників, тести мають ряд істотних переваг. Головне з них - можливість створення моделі перспективного в гандболі гравця.
Мета спортивного відбору не стільки у визначенні придатності до занять гандболом, скільки у виявленні потенційних можливостей початкуючих спортсменів. Прогнозується не швидкість оволодіння технікою і тактикою, а можливість досягнення граничних результатів в оптимальному для гандболіста віці.
Відбір на сучасному етапі розвитку гандболу починається з 8-9летнего віку. Для досягнення вищої майстерності необхідно не менше 10 років наполегливих тренувань. Все розвиток організму людини збігається з періодом його найбільш активної спортивної діяльності. Взаємовплив розвивається організму спортсмена на перебіг тренувального процесу і, навпаки, вплив тренувальних навантажень на розвиток організму неминучі. Тому досягнення вищої майстерності можливо тільки при єдності видатних природних задатків, виявлених у процесі відбору, і передових методів їх вдосконалення.
Спортивний відбір необхідно розглядати як безперервний процес на всіх етапах підготовки гандболіста від початківців до спортсменів високої кваліфікації, які виступають у складах національних збірних командах. Вибір критеріїв і методів відбору на різних етапах повинен грунтуватися на структурному аналізі успіху. На першому рівні виявляються задатки, і оцінюється рухова активність дітей з урахуванням їх віку та підготовленості. На другому етапі, коли діти отримують деяку підготовленість з гандболу, можна оцінювати ступінь їх ігрової обдарованості. Далі на основі обдарованості і набуття умінь і навичок формуються здібності, які проявляються в спортивній діяльності. Четвертий рівень - це формування спортивної майстерності, яке, будучи підкріплено надійністю, веде до спортивного успіху.
Дослідження, проведені з метою визначення найбільш інформативних критеріїв відбору дітей до гри в гандбол, виявили, що деякі показники мають високу прогностичної значимістю і дозволяють з достатньою ймовірністю визначити здібності дитини до оволодіння навичками гри в гандбол.
На підставі цих критеріїв були складені нормативи для відбору дітей в секцію гандболу.
Нормативи складено з таким розрахунком, що в них враховується прогностична значущість кожного тесту, а його роль у відборі визначається за допомогою «коефіцієнта вартості тестів», на який множиться оцінка випробуваного в кожному окремому тесті. Вартість кожного тесту визначає величина коефіцієнта кореляції. Самі високий коефіцієнт кореляції мав показник складної рухової реакції на периферії поля зору.
Вартість цього показника має п'ятибальну оцінку. Наприклад, результат дослідження у бігу на 30 м дорівнює 5,1 с. Це відповідає оцінці «5». Отримана оцінка «5» множиться на коефіцієнт вартості цього тесту, рівний «5», і отримані 25 балів є загальною оцінкою по даному тесту.
За другим тестом (метання м'яча) можна набрати максимально тільки 20 балів і т.д., що свідчить про прогностичної значимості кожного тесту в успіху навчання грі в гандбол. При виконанні всіх тестів на «відмінно» можна набрати максимальну суму балів, рівну 60. практичне використання таблиць 6 і 7 для відбору показало, що доцільно відбирати для підготовчих груп СДЮСШ але гандболу хлопчиків, які набрали не менше 50 балів. При цьому умови відсоток відсіву дітей з СДЮСШ після етапу попередньої підготовки склав 12-16% з числа відібраних, в той час як при масовому наборі без попередніх тестових випробувань відсів дітей (як неперспективних для подальшої спортивної спеціалізації з гандболу) коливався в межах 70-80 . Отримані дані підкреслюють актуальність проведеного дослідження.
Виявлені найбільш інформативні критерії оцінки загальної та спеціальної підготовленості юних гандболістів на етапі попередньої спортивної підготовки: швидкість бігу на 30 м з високого старту, висота стрибка вгору з місця, життєва ємкість легень, орієнтування ні ігровому полі, дальність метання м'яча.
У гандболі здійснюються два види відбору:
1. Спортивна орієнтація - визначення придатності і перспективності до спортивного вдосконалення в гандболі.
2. Комплектування команди - формування колективу, здатного виступати на змаганнях як єдине ціле.
Для проведення відбору необхідні певні критерії оцінки придатності, тобто ті якості та властивості особистості, які вимірюються або перевіряються при відборі.
М.С. Бриль підрозділяє критерії відбору на три види: задатки, обдарованість і здібності.
Задатки - це вроджені і набуті в перші роки життя анатомо-фізіологічні особливості. Так, деякі пропорції тіла, особливості м'язової або серцево-судинної системи можуть служити задатками для майбутніх успіхів у гандболі.
Обдарованість являє собою комплекс якостей і властивостей особистості, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого спортивного успіху. При відборі обдарованість є головним критерієм. У поняття обдарованості входять не технічні та тактичні навички, а тільки ті якості, які забезпечують успіх при оволодінні навичками. Ці якості можуть бути рухового характеру (наприклад, швидкість або координація рухів) або інтелектуального плану (наприклад, оперативне мислення).
Здібності, на відміну від обдарованості, завжди містять способи дії або операцій, тобто вміння та навички. Оцінити здібності можна лише тоді, коли займаються оволодіють основними техніко-тактичним матеріалом і піднімуться на певний рівень підготовки. У команди майстрів відбирають гравців, використовуючи в якості основного критерію саме здібності спортсмена.
Методиками відбору називаються прийоми або пристосування для вимірювання критеріїв. У практиці відбору використовують наступні групи методик: експертні, апаратурні і тестові.
Експертні методики засновані на думці фахівців (їм може бути сам тренер) про рівень обдарованості майбутнього гравця. Якщо у декількох фахівців це думка єдино, його надійність буде досить висока.
Апаратурні методики володіють перевагою точності оцінок. Однак, як правило, з оцінок не складається загальне враження про рівень обдарованості. Вони повинні об'єднуватися і виявлятися в своєрідних сполученнях.
Найбільш ефективними методами відбору є тести (проби), що складаються з врахуванням поєднань різних якостей. Незважаючи на опосередкованість показників, тести мають ряд істотних переваг. Головне з них - можливість створення моделі перспективного в гандболі гравця.
Мета спортивного відбору не стільки у визначенні придатності до занять гандболом, скільки у виявленні потенційних можливостей початкуючих спортсменів. Прогнозується не швидкість оволодіння технікою і тактикою, а можливість досягнення граничних результатів в оптимальному для гандболіста віці.
Відбір на сучасному етапі розвитку гандболу починається з 8-9летнего віку. Для досягнення вищої майстерності необхідно не менше 10 років наполегливих тренувань. Все розвиток організму людини збігається з періодом його найбільш активної спортивної діяльності. Взаємовплив розвивається організму спортсмена на перебіг тренувального процесу і, навпаки, вплив тренувальних навантажень на розвиток організму неминучі. Тому досягнення вищої майстерності можливо тільки при єдності видатних природних задатків, виявлених у процесі відбору, і передових методів їх вдосконалення.
Спортивний відбір необхідно розглядати як безперервний процес на всіх етапах підготовки гандболіста від початківців до спортсменів високої кваліфікації, які виступають у складах національних збірних командах. Вибір критеріїв і методів відбору на різних етапах повинен грунтуватися на структурному аналізі успіху. На першому рівні виявляються задатки, і оцінюється рухова активність дітей з урахуванням їх віку та підготовленості. На другому етапі, коли діти отримують деяку підготовленість з гандболу, можна оцінювати ступінь їх ігрової обдарованості. Далі на основі обдарованості і набуття умінь і навичок формуються здібності, які проявляються в спортивній діяльності. Четвертий рівень - це формування спортивної майстерності, яке, будучи підкріплено надійністю, веде до спортивного успіху.
Дослідження, проведені з метою визначення найбільш інформативних критеріїв відбору дітей до гри в гандбол, виявили, що деякі показники мають високу прогностичної значимістю і дозволяють з достатньою ймовірністю визначити здібності дитини до оволодіння навичками гри в гандбол.
На підставі цих критеріїв були складені нормативи для відбору дітей в секцію гандболу.
Нормативи складено з таким розрахунком, що в них враховується прогностична значущість кожного тесту, а його роль у відборі визначається за допомогою «коефіцієнта вартості тестів», на який множиться оцінка випробуваного в кожному окремому тесті. Вартість кожного тесту визначає величина коефіцієнта кореляції. Самі високий коефіцієнт кореляції мав показник складної рухової реакції на периферії поля зору.
Вартість цього показника має п'ятибальну оцінку. Наприклад, результат дослідження у бігу на 30 м дорівнює 5,1 с. Це відповідає оцінці «5». Отримана оцінка «5» множиться на коефіцієнт вартості цього тесту, рівний «5», і отримані 25 балів є загальною оцінкою по даному тесту.
За другим тестом (метання м'яча) можна набрати максимально тільки 20 балів і т.д., що свідчить про прогностичної значимості кожного тесту в успіху навчання грі в гандбол. При виконанні всіх тестів на «відмінно» можна набрати максимальну суму балів, рівну 60. практичне використання таблиць 6 і 7 для відбору показало, що доцільно відбирати для підготовчих груп СДЮСШ але гандболу хлопчиків, які набрали не менше 50 балів. При цьому умови відсоток відсіву дітей з СДЮСШ після етапу попередньої підготовки склав 12-16% з числа відібраних, в той час як при масовому наборі без попередніх тестових випробувань відсів дітей (як неперспективних для подальшої спортивної спеціалізації з гандболу) коливався в межах 70-80 . Отримані дані підкреслюють актуальність проведеного дослідження.
Виявлені найбільш інформативні критерії оцінки загальної та спеціальної підготовленості юних гандболістів на етапі попередньої спортивної підготовки: швидкість бігу на 30 м з високого старту, висота стрибка вгору з місця, життєва ємкість легень, орієнтування ні ігровому полі, дальність метання м'яча.
